- цілеспрямовано
- —————————————————————————————цілеспрямо́ваноприслівникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
цілеспрямовано
Смотреть что такое "цілеспрямовано" в других словарях:
цілеспрямовано — Присл. до цілеспрямований … Український тлумачний словник
виховувати — I ую, уєш, недок., ви/ховати, аю, аєш, док., перех. 1) Вирощувати, навчаючи правил поведінки, даючи освіту і т. ін. || Вирощуючи своїх малят, навчати їх поводити себе певним чином за тих чи інших обставин (про тварин). 2) Систематично впливати на … Український тлумачний словник
націлено — присл. Цілеспрямовано … Український тлумачний словник
парапраксія — ї, ж. Неточний, побічний або порушений рух, що виникає в процесі цілеспрямованої дії … Український тлумачний словник
попит — у, ч. Вимога на певний товар; можливість швидкого продажу певного товару. || Потреба в чому небудь. Користуватися великим попитом. •• Втори/нний по/пит ситуація на ринку, коли попит на один товар залежить від попиту на інший. Еласти/чний по/пит… … Український тлумачний словник
пресингувати — гу/ю, гу/єш, недок., перех. і неперех. 1) Застосовувати в спортивній грі з м ячем і шайбою пресинг (у 1 знач.). 2) перен. Цілеспрямовано впливати, чинити тиск на кого небудь … Український тлумачний словник
розмірений — а, е. 1) Який здійснюється у певному ритмі, темпі; ритмічний. 2) Який здійснюється цілеспрямовано, відбувається за певними правилами, розпорядком … Український тлумачний словник
суб'єкт — а, ч. 1) філос. Істота, здатна до пізнання навколишнього світу, об єктивної дійсності й до цілеспрямованої діяльності. 2) книжн. Особа, група осіб, організація і т. ін., яким належить активна роль у певному процесі, акті. 3) юр. Особа чи… … Український тлумачний словник
навіювати — I = навіяти (кому що цілеспрямовано примушувати кого н. за допомогою гіпнозу, переконування тощо засвоїти якісь думки, почуття, погляди), у[в]селяти, у[в]селити (в кого що); гіпнотизувати (кого приводити у стан гіпнозу за допомогою навіювання)… … Словник синонімів української мови
наслідок — (те, що виходить, випливає з чого н., зумовлюється якоюсь причиною); вислід (кінець, підсумок якої н. цілеспрямованої діяльности; наслідок узагалі); підсумок, результат, виник (те, що одержується після завершення чого н.); плід, виплід, продукт… … Словник синонімів української мови
